У чому відмінність прокатного (ігрового ) лазертагу від професійного (військово-тактичного тренажера)? У чому різниця для звичайного користувача?
Багато представників лазертаг клубів і виробників устаткування для лазертага запально розповідають своїм клієнтам, що лазертаг використовується для навчання солдатів і спеців у збройних силах і воєнізованих спецпідрозділах. Частково вони праві. Але далеко не усі виробники випускають устаткування придатне для цього, і тим більше далеко не усі лазертаг клуби можуть використати таке устаткування. На сьогодні лазертаг можна сміливо розділити на 2 основні напрями. Один напрям це прокатний (ігровий) лазертаг і інший напрям -професійний (військово-тактичний тренажер). У чому ж їх відмінності? Основна відмінність – це використовуваний тип випромінювача (то чим “стріляють”), сам тип маркера (те з чого “стріляють”) і кінцева мета, яка стоїть перед користувачем – “гравцем” (ті навички, які він придбає, виконуючи ті або інші вправи).
І так, по порядку.
Тип випромінювача.
У прокатному ігровому лазертазі використовується випромінювач на основі звичайного інфрачервоного світлодіода (такий, як в пульті дистанційного керування від телевізора), поміщеного в систему з лінзами різного фокусування, так званий тубус. По суті, це звичайний ліхтарик з плямою засвічення, що хоч і настроюється, але досить великим в діаметрі, для того, щоб не “схибити” при стрільбі навскидку. Точно цілиться в ціль з таким типом випромінювача вже не обов’язково. Іноді така пляма може досягати декількох метрів в діаметрі, і ухилитися від попадання практично не можливо. Досить згадати, як працює пульт дк телевізора.
Грубо кажучи, робимо один постріл у бік супротивника, а потрапляємо практично в усіх супротивників тих, що знаходяться в секторі стрільби, іноді навіть з кутом більше 30 градусів. Причому, без різниці свій це гравець або чужий. Вартість такого випромінювача не висока. Приміром, сам діод такий коштує всього 0,1 – 0,2 у.о. Тому їх частіше усього використовують власники прокатних (ігрових) лазертаг клубів. Це єдиних їх плюс, та і те не для користувача, а для власника.
Крім того, такі випромінювачі дуже залежні від сонця – чим яскравіше сонце, тим менше дальності ураження цілі. Іноді проти сонця неможливо уразити ціль, що знаходиться на дистанції більше 60 метрів. А в приміщенні від такого випромінювача сховатися практично не реально. Світловід такого випромінювача відбивається від стін, розсіюється і наздоганяє вашого супротивника, який знаходиться в сусідній кімнаті або за рогом. Зазвичай інструктора пояснюють таке явище “розкидом куль” при стрільбі, як би з бойової зброї, завіряючи своїх клієнтів, що це норма…
З цим можна погодиться, тільки якщо ви стріляєте з дробовика або гранатомета, де є багато вражаючих снарядів. Хоча з іншого боку – приємно відчути себе супер стрільцем, який практично завжди попадає в ціль.
У професійному лазертазі (військово-тактичний тренажер) обов’язково використовується випромінювач, що забезпечує найменшу пляму засвічення, -на дистанції 200 метрів воно не повинне перевищувати 50 см в діаметрі. Потужність випромінювача строго регламентована і безпечна для людського ока. Крім того, такі випромінювачі здатні уразити ціль на відстанях до 1000 метрів і вони менш залежні від сонця. Навіть у яскраву сонячну погоду такий випромінювач дозволяє уразити ціль на відстані понад 500 метрів (проти 60 м у прокатного). Завдяки своїй конструкції, такі випромінювачі мають значно менший рикошет у будівлі. Крім того, буквально на “льоту” можна практично повністю позбавитися від такого неприємного явища, як рикошет, зменшивши потужність випромінювача.
Це усе дає можливість насолодитися точною прицільною стрільбою. Адже, якщо не досить точно прицілиться, наприклад, у супротивника зона ураження на голові, а ви прицілилися в груди – то на відстані 100 метрів ви не уразите свою ціль. Так само і по вас, побачивши, що у вас цілиться супротивник – у вас є шанс піти від попадання швидко рухаючись, навіть на відкритій місцевості. Такі випромінювачі мають досить високу вартість (близько 70 уе), тому далеко не усі лазертаг клуби можуть дозволити собі встановити такі випромінювачі. Як на мій погляд, цікавіше все ж таки вицілити свою ціль і отримати насолоду від точної її поразки, чим стріляти “картеччю” по горобцям.
Крім того, використання такого випромінювача дозволяє застосовувати декілька незалежних зон ураження на гравцеві. Де попадання в голову наносить максимальний ущерб, попадання в корпус дозволяє отримати менший ущерб і попадання у зброю дозволяє вивести зброю на якийсь час з роботи. Ще одна гідність таких випромінювачів -можна в групі супротивників вибрати тільки одного і його уразити, не зачепивши тих, що поруч стоять, навіть якщо ними він прикривається (один зваріантів сюжету “Порятунок заручника”). В сукупності це усе робить гру ще цікавіше і виробляє навички прицільної стрільби, швидкості реакції (щоб якнайшвидше піти з-підобстрілу). Основний недолік такого випромінювача – його висока вартість, але це не повинно торкатися користувача-ігрока.
Тип маркера (те з чого стріляють)
В прокатному (ігровому) лазертазі в основному використовуються пластикові зброї вигаданих (фантастичних) зразків, іноді репліки діючих зразків, і що дуже рідко деактивоване (вихолощена зброя без застосування холостих патронів). У прокатному лазертазі намагаються, якомога більше полегшити вагу маркера, інодінавіть на шкоду вандалостійкості самого маркера. Це обумовлено тим, що в такий лазертаг частіше грають діти. Перезарядку зброї виносять на кнопку, дуже рідко на затвор зброї і на цьому обмежуються подібністю з реального ствола. Усі встановлені приціли на таких маркерах мають чисто умовне і декоративне значення. Та і чим менше рухливих елементів зовні – тим менше ремонту устаткування у власника клубу.
У професійному лазертазі (військово-тактичному тренажері) використовуються діючі зразки бойової зброї або вихолощена зброя (стрільба ведеться холостими патронами), зброя (без застосування холостих патронів) і украй рідко репліки стрілецької зброї, що рідше деактивоване. Але у будь-якому випадку, основне правило – якщо це не вигаданий космобластер, а прототип діючої стрілецької зброї – перезарядка здійснюється як годиться, зі збереженням системи зміни магазинів і “досиланням патрона в патронник”, працює перекладач вогню і запобіжник.
З такою системою час на перезарядку залежить від навичок стрільця, а не від програмно встановленого часу на перезарядку. Для правдоподібнішої імітації бойової зброї там, де не застосовуються холості патрони, є можливість використати “розумні магазини”. “Розумний магазин” не можна використати більше одного разу, не зарядивши. Електроніка визначить, що він порожній і зброя не зарядиться. Вага зброї – ідентична бойовому. Усі прицільні пристосування діють, настроюються, і потрібні для точної поразки цілі. Зі збитим прицілом дуже важко буде уразити ціль. У зв’язку з цим, є вікові обмеження по використанню таких систем, обумовлені фізичними даними гравців-користувачів. Якщо вам, як гравцеві, важко бігати зі зброєю, що має вагу і усі характеристики бойового, важко зводити затвор для перезарядки зброї, важко швидко прицілиться в рухому ціль – то краще вибрати прокатний (ігровий) лазертаг, де навіть діти без зусиль впораються з маркером.
Кінцева мета, яка ставиться перед гравцем-користувачем..
У прокатному (ігровому) лазертазі – основна мета стоїть в тому, щоб дати гравцеві-користувачеві насолодиться грою в різні ігрові сюжети, не особливо замислюючись про тактику гри і прицільну стрільбу, з найменшими витратами для власника лазертаг клубу. Тому він і є ігровим. На більше такий лазертаг не здатний.
У професійному лазертазі (військово-тактичному тренажері), окрім різноманітних цікавих сюжетів з різними динамічними навантаженнями і цікавими квестами (як і в ігровому, прокатному лазертазі), користувач-гравець вимушений навчатися і тактиці ведення гри (бою), виробляти навички точної прицільної стрільби по різних цілях, холоднокровність, кмітливість, уміння швидко йти від обстрілу, працювати в команді, проявляти лідерські якості. Крім того, гравець навчається правильно і безпечно поводитися зі зброєю.
Одне спільне у таких лазертагів – гра захоплююча, цікава, не травмонебеспечна, доступна, а головне на свіжому повітрі і в приємній компанії однодумців. Як на мій погляд, спробувати треба все, а на чому зупинити вибір -вирішувати тільки вам.